Офіційний сайт Узинської міської ради та її виконавчих органів

Офіційний сайт Узинської міської ради та її виконавчих органів

У культурі будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. 

День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

Ось і сьогодні жителі Узина та гості міста прийшли на головну міську площу відзначити День вишиванки.

Урочистий захід розпочався святковою ходою від приміщення ЦДВМ "Зоря" учасників, вдягнених у вишиванки. Школярі несли в руках ще і вишиті рушники, тримаючи їх поряд одним з одним, чим створили один величезний рушник.

Свято продовжилось на площі Героїв Космосу. Всі присутні із захватом спостерігали за вихованцями дитячих садочків міста, учнів навчальних закладів, які виконували пісні та танювальні номери.

Продовженням цього чудового дійства стали виступи фольклорних аматорських колективів Білоцерківського району, запрошені для участі у заході за ініціативи міського голови Олександра Охріменка.

У концерті прийняли участь аматорські фолькльорні колективи "Джерело" м. Узин, "Чорнобривець" с. Михайлівка, "Криниченька" с. Острійки, "Чарівниця" с. Мала Антонівка, "Любисток" с. Блощенці та народний аматорський хор с. Томилівка "Калина".

Всі колективи за участь у святковому концерті отримали грошові заохочення.

В рамках заходу за підтримки Узинського міського голови Олександра Охріменка та Білоцерківської районної організації "Аграрна партія України" було проведено конкурс експрес-вишиванка. Для участі в нього запрошувались діти і дорослі. В конкурсі було визначено 2 номінації - дитяча та доросла. По закінченню конкурсу керівник апарату Білоцерківської районної організації «Аграрна партія України» Олександр Волошин вручив грошові премії переможцям. Учасники, які зайняли І, ІІ та ІІІ місця у кожній номінації отримали грошові премії по 200, 100 та 50 гривень відповідно, а всі інші отримали солодкі призи.

 

 

 

 

Опубліковано в Новости
   Депортація - примусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної території - найдавніше явище. Своєрідний «інструмент» боротьби, в цілому, з власними страхами тих, хто займається подібним неподобством, їх побоюванням за примарну владу. Ефективність подібного методу не витримує жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимчасового заходу «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, породжуючи і горе, і приховану ненависть, біль і страждання, які в свою чергу, в тій чи іншій мірі, неодмінно мають зворотний, дуже потужніший ефект.
   Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
   Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
   Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
    Вже у 1967-му році, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році , Верховною Радою СРСР, ця депортація була засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі: Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і сльози, звичайно ж і маса труднощів.
  16-го травня 2014-го року Указом Президента України "Ураховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ постає перед загрозою дискримінації на рідній землі, з метою підтримки боротьби громадян України - кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу, відповідно до статті 112 Конституції України" встановлено в Україні День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначається щорічно 18 травня.
Джерело: 
http://www.memory.gov.ua/
http://www.dilovamova.com/
Опубліковано в Новости

Фоторепортажі


Art-Neonov