Офіційний сайт Узинської міської ради та її виконавчих органів

Офіційний сайт Узинської міської ради та її виконавчих органів

Дорогі узинчани !

 

 За доброю традицією, проводжаючи рік минулий, оцінюємо пройдений шлях та визначаємо плани на майбутнє.

Рік 2014-й був позначений багатьма пам’ятними подіями. Ми прожили його, працюючи над реалізацією завдань, ініційованих міською радою, втіленням у життя планів для подальшого розвитку нашого рідного міста.

Здобутками цього року стало здійснення багатьох необхідних корисних і добрих справ.

Висловлюю подяку всім, хто наполегливою щоденною роботою сприяє примноженню наших надбань, підвищенню авторитету органу міського самоврядування на території міста.

У 2015 рік ми входимо з новими планами, задумами та сподіваннями на добрі зміни. Упевнений: тільки наша згуртованість, об’єднання зусиль депутатського корпусу міської ради, міських комунальних підприємств, виконавчого апарату міської ради та мешканців міста дадуть змогу гідно відповісти на виклик сьогодення, забезпечити у новому році економічний та соціальний розвиток міста Узин..

 

Шановні узинчани !

 

Щиро вітаю, вас з наступаючим 2015 Новим роком та Різдвом Христовим !

Бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я і домашнього затишку, щоб новий рік приніс з собою благополуччя та процвітання.

Нехай робота приносить вам успіх та задоволення і примножує ваш достаток і нехай символ нового року – вівця, що асоціюється з покірністю та витривалістю, допоможе вам повірити в свої сили, додасть наснаги та оптимізму. Миру, здоров’я, добра та злагоди.

Гарного Нового року !

 

З повагою, міський голова                                                О.Г.Охріменко

Графік роботи магазинів у вихідні та святкові дні

 

АТБ «Маркет»

ТОВ «Фора»

ФОП Шукало

«Мінімаркет»

ФОП Шукало

«Хлібодар»

30.12.2014

з 7.00 до 23.00 год

з 8.00 до 22.00 год

з 7.00 до 22.00 год

з8.00 до 20.00 год

31.12.2014

з 7.00 до 22.00 год

з 8.00 до 22.00 год

з 7.00 до 22.00 год

з8.00 до 20.00 год

01.01.2015

з10.00 до 22.00 год

з 12.00 до 22.00 год

з10.00 до 22.00 год

з10.00 до 20.00 год

02.01.2015

з8.00 до 22.00 год

з 8.00 до 22.00 год

з 7.00 до 22.00 год

з8.00 до 20.00 год

03.01.2015

з8.00 до 22.00 год

з 8.00 до 22.00 год

з 7.00 до 22.00 год

з8.00 до 20.00 год

04.01.2015

з8.00 до 22.00 год

з 8.00 до 22.00 год

з 7.00 до 22.00 год

з8.00 до 20.00 год

05.01.2015

з8.00 до 22.00 год

з 8.00 до 22.00 год

з 7.00 до 22.00 год

з8.00 до 20.00 год

06.01.2015

з8.00 до 23.00 год

з 8.00 до 22.00   год

з 7.00 до 22.00 год

з8.00 до 20.00 год

07.01.2015

з 10.00 до 22.00 год

з 10.00 до 22.00 год

з10.00 до 22.00 год

з10.00 до 20.00 год

 

 

 

Графік роботи банків у вихідні та святкові дні

ПриватБанк

вихідні дні : з 01 січня 2015 року  по 04 січня 2015 року

                                                                   07 січня 2015 року

 

У ніч проти понеділка Верховна Рада України 233 голосами ухвалила закон про державний бюджет на 2015 рік.

Голосування відбулося о 4:24 ранку.

Прем'єр Арсеній Яценюк, представляючи бюджет, анонсував, що до середини лютого його ще переглянуть.

Водночас багато політиків розкритикували процедуру прийняття головного фіндокумента країни.

Бюджет скоригують

Недільне засідання парламенту затяглося майже до ранку понеділка.

Цього дня Рада підтримала низку важливих законопроектів, зокрема - зміни до Податкового кодексу, зниження єдиного соціального внеску та скасування соціальних пільг.

Окремі положення цих документів депутати обговорювали на засіданні ради коаліції, що тривала між голосуваннями, вносячи в проекти численні зміни.

Врешті-решт о пів на п'яту ранку депутати проголосували за бюджет.

Голоси "за" дали фракції "Народний фронт", "Радикальна партія", більша частина "Блоку Петра Порошенка" і третина "Самопомочі".

А от їхні партнери по коаліції з фракції "Батьківщина" не голосували: утрималися або взагалі були відсутні в залі засідань.

Прем'єр Арсеній Яценюк назвав прийнятий бюджет "недосконалим" і заявив, що до середини лютого його "скоригують".

"Ми будемо його коригувати залежно від результатів перемовин із міжнародними фінансовими організаціями. Також низка статей буде змінюватися в залежності від того, як ми скоригуємо дохідну і видаткову частину і як ми домовимося з нашими міжнародними кредиторами", - заявив глава уряду.

За його словами, "безпрецедентний обсяг коштів" у новому бюджеті буде спрямовано на армію і оборону - близько 80 мільярдів гривень.

Також прем'єр розповів, що з 7 січня уряд почне працювати з міжнародними кредиторами. Українська економіка значною мірою залежить від західних кредитів.

Критика

Поспішне голосування за бюджет вже розкритикували низка політиків.

Одразу кілька депутатів у соцмережах звинуватили колег у бажанні швидше роз'їхатися на свята.

Ігор Луценко, Мустафа Найєм і Володимир Парасюк заявили, що численні закони, прийняті упродовж дня, мають вплинути на показники бюджету, тому його слід було би перерахувати і заново внести на розгляд парламенту, а не голосувати негайно.

"Майже десятком законів, прийнятих напередодні, податкова система, система розподілу бюджетних коштів була радикально змінена – а отже, і дохідну, і видаткову частину бюджету потрібно докорінно перепланувати у відповідності до нових умов. Нового бюджету не існує, однак більшість проголосувала, вдаючи, що бюджет є", - написав у своєму Facebook Ігор Луценко.

"Бюджет переписувався та приймався просто на коліні: жодних порівняльних таблиць, жодних роздаткових матеріалів. Усе, що отримали депутати, - це короткий виступ пана прем'єра, в якому він просто зачитував поправки: якісь зачитав, якісь забув. Усе, що нам залишалось, - це сприймати на слух головний закон, за яким країна житиме весь наступний рік", - відзначив Володимир Парасюк.

Розкритикували бюджет і в опозиції.

"Ми за такий бюджет голосувати не будемо, бо сьогоднішнє голосування - це трагічна помилка керівної коаліції. Якщо ви проголосуєте за цей бюджет, завтра ми опинимося в іншій країні", - заявив у парламенті Юрій Бойко, голова фракції "Опозиційний блок", ще до голосування.

Шановні мешканці міста Узин !                                                                                                                                                                    Телеканал СТБ запрошує родини для участі у шоу "Хата на тата"!

"Хата на тата" - це соціально-розважальний проект для родинного перегляду. Кожна програма - це історія однієї сім'ї, де є тато, мама і не менше двох дітей.

Ми пропонуємо:

  1. 1.      Незабутній тиждень відпочинку для мами. Мама їде у відпустку, де живе у шикарних апартаментах і робить все, про що давно мріяла: пірнає з аквалангом, зустрічається з кумиром всього життя, або ж цілий день спить. Тато залишається на господарстві з дітьми, а також виконує обов'язкові завдання.

    2. Головний приз проекту: 30 000 гривень. Залишитися на тиждень без дружини з дітьми та усіма хатніми клопотами нелегко. Та справжній чоловік впорається!

    3. Незабутні враження і можливість змінити Ваше життя на краще. Цей тиждень Ви запам'ятаєте на все життя! А головне - родина отримає нового татка :)

 

Для участі в проекті телефонуйте за номером

050 411 64 34

Журналіст проекту "Хата на тата"Вікторія

Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості"

 

Законодавчим  актом внесено зміни до Закону України "Про основи національної безпеки України". Зокрема, змінами до статті 6 "Пріоритети національних інтересів" встановлено, що "пріоритетами національних інтересів є:

інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі та в євроатлантичний безпековий простір; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України".

Законом також внесено зміни до статті 8 "Основні напрями державної політики з питань національної безпеки", згідно з якими, "основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є:

у зовнішньополітичній сфері - проведення активної міжнародної політики України з метою:

поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації".

Документом також внесено зміни до Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". Зокрема, передбачається внести зміни до статті 11 "Засади зовнішньої політики", згідно з якими, "Україна як європейська держава здійснює відкриту зовнішню політику і прагне рівноправного взаємовигідного співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, виходячи, в першу чергу, з необхідності гарантування безпеки, суверенітету та захисту територіальної цілісності України.

Законом встановлено, що "основними засадами зовнішньої політики є:

поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації". 

Закон ухвалено 303-ма народними депутатами.

Законопроект зареєстровано за №1014-3.

  23 грудня 2014 року в місті Узин ветерани авіаційного з"єднання відзначили 100-річчя дальньої авіації. До цієї пам"ятної дати Союз ветеранів дальньої авіації України випустив ювілейну медаль "100 років дальній авіації". Заходи відбулися за сприяння міського голови Олександра Охріменка.

Історична довідка: 23 грудня 1914 року за указом імператора Миколи II  була створена перша ескадра важких бомбардувальників "Илья Муромец". З цього розпочинається історія дальньої авіації.  

Близька серцю дальня авіація 

Так сталося, що в смутні часи розколу, який зіштовхував між собою не лише країни та народи, а іноді й родичів у сім'ях, коли в економіці і фінансовій системі тривав безлад, а в прикордонних сусідніх країнах гримів "град" локальних конфліктів, у нас в Україні знайшлися військові, які фактично відвоювали право українців вільно жити на своїй землі. Це були авіатори - "стратеги" - пілоти і техніки носіїв крилатих ракет дальньої стратегічної авіації, а очолили їх два офіцери - майбутній перший командувач стратегічної авіації незалежної України генерал-майор авіації Михайло Башкіров та його безпосередній заступник з авіаційно-інженерної служби полковник Григорій Потапчук.Саме вони спільно та одночасно ухвалили доленосне рішення: першими пішли на свідомий ризик, взяли на себе відповідальність і зробили все необхідне для того, щоб наша країна отримала право мати свої стратегічні бомбардувальники. Нині вони відставні військові пенсіонери, а колись, покликані армійською долею, пройшли разом вогонь і воду. Вони ніколи не втрачають можливості зустрітися і пригадати події, які відбувалися навколо ядерних ракетоносіїв 20 років тому.

- Тоді мало хто з українських політиків переймався проблемою, що саме на практиці робити з ядерною зброєю, флотом, стратегічною авіацією, - почав свою розповідь Михайло Михайлович Башкіров. - У січні 92-го керівництво нашої держави на всеармійській нараді заявило, що всі військові формування і військове майно, які перебувають на території України, є українськими. Мова здебільшого йшла про сухопутні війська, склади з озброєнням. А я відстоював озброєних повітряними ракетоносіями "стратегів". Спочатку свою дивізію, на озброєнні якої були славетні бомбардувальники Ту-95МС, а потім і за сусідів заступився, у розпорядженні яких була справжня гордість нації - Ту-160.

В нашій дивізії тоді розміщувались два комплекси ядерного озброєння. На той час нам по чотири місяці не видавали грошового забезпечення. Нічим було розрахуватися за електроенергію та газ. Додайте до цього вкрай складний морально-психологічний клімат. Наприклад, щодо вибору подальшої своєї долі колектив лише тільки льотчиків-стратегів дивізії приблизно розділився 50 на 50. Неспокійно було і серед інженерно-технічного складу. Там виникали стихійні "офіцерські зібрання", з якими доводилося розбиратися моєму заступнику по посаді і товаришу по службі Григорію Васильовичу Потапчуку. Взагалі, вважаю, що це були важкі часи. Україна та Росія ділили "ядерну кнопку", тодішній наш Президент Леонід Кравчук заявляв щось на кшталт, що ця кнопка управління ядерними боєголовками завжди була у Москві й тому ми не маємо можливості впливати на геополітичну ситуацію. Тобто публічно всьому населенню через пресу доносили, що хоча ядерна зброя у нас і є, але ми не спроможні її самостійно обслуговувати та зберігати і не можемо керувати нею. А тому наші ракети несуть загрозу не тільки нашій країні, й усьому світові. І їх треба якнайшвидше розміняти на якісь політичні гарантії безпеки. Відверто скажу, з великим здивуванням слухав про це. І тоді вважав, і сьогодні, що саме наявність ядерної зброї є справжнім гарантом безпеки та суверенітету держави проти зазіхань різного роду "гарячих голів". У нас залишалось на той час до 20% всього ядерного потенціалу СРСР, і ще були військові спеціалісти, які дуже добре знали, як правильно обслуговувати та застосовувати цю зброю...

Три "українські" дивізії дальньої авіації мали 24 важких стратегічних бомбардувальників Ту-95МС (за класифікацією НАТО - Bear-H) і 19 Ту-160 (за класифікацією НАТО - Blackjack). Один літак Ту-95МС-16, наприклад, міг транспортувати на борту 16 одиниць 1700-кілограмових ракет Х-55-СМ (за класифікацією НАТО - Kent AS15). Кожна з цих одиниць фактично є дозвуковою крилатою ракетою повітряного базування, що стартує з борту бомбардувальника і призначена для ліквідації стратегічних об'єктів на відстані до 4500 км за допомогою ядерної боєголовки потужністю 200 кілотонн. Її дуже важко збити, бо при підльоті ракета обминає рельєф місцевості на висоті 70 метрів та на швидкості 450-500 кілометрів за годину. Тобто потенційний ворог знав, що у випадку "ситуації" від Головнокомандувача Збройних Сил України, яким був на той час Президент Леонід Кравчук, генерал-майору Михайлу Башкірову надійде наказ, а він як командувач стратегічної авіації України зробить усе можливе для того, щоб "пілоти-стратеги" вчасно й без помилок виконали бойове завдання.

- Точну кількість Х-55, які зберігались на складах дивізій, навіть тепер вам назвати не маю права, - визнав генерал Башкіров. - Скажу лише, що коли у лютому 1992 року я отримав наказ Головнокомандувача Об'єднаних Збройних Сил СНД Шапошнікова забезпечити переліт стратегічних бомбардувальників на базу Енгельс в Росію, цих ракет у нас нараховувалось кілька сотень. Звісно, не просто було ухвалити рішення наперекір генералу армії і довести його на нараді до відома всіх офіцерів. І ось тут зазначу, що без допомоги свого заступника з інженерно-авіаційної служби полковника Григорія Потапчука, який мав серед своїх підлеглих неабиякий авторитет, навіть і не знаю, як би виходили із цієї ситуації.

Уявіть собі стратегічний бомбардувальник Ту-160 висотою 13 метрів, довжиною 54 метри і з розмахом крила теж півсотні метрів, зі злітною вагою в середньому 275 тонн. Яким повинне бути обслуговування для таких красенів? Які ангари та обладнання повинна мати ТЕЧ для них?
Військові фахівці з інженерної психології давно помітили неписане правило, що чим краще на землі на всіх рівнях полкової ієрархії спрацьовує система "льотчик - технік", тим більша в небі вірогідність успішного виконання завдань та безпечного повернення екіпажів. Яскравий приклад такого товариського спілкування - це Маестро і Кузьмич - герої відомої всім стрічки Бикова "В бій ідуть лише старики".

- Бажання перехрестити командира, коли він вперше сказав, що літаки в Росію не полетять, у мене не виникало, - згадує полковник запасу Григорій Потапчук. - Фільм дійсно гарний, але нам тоді було зовсім не до жартів... Грудень 91-го. На столі лежала телеграма про відправку стратегічних бомбардувальників Ту-95 і їхніх повітряних заправників Іл-78 в Росію, у місто Енгельс. "У даному випадку ми не маємо жодного права самостійно вирішувати, віддавати наші літаки чи ні, - наголосив генерал Башкіров. - Ми на території вже самостійної держави і зобов'язані рахуватися з цим".

Зібрав я своїх заступників і відверто сказав, що ось така ситуація: віддати літаки - це фактично зрада, а не віддати або відкрито заважати - теж не можна... Посиділи, поміркували. А доповідь у Москву двічі на тиждень: у понеділок зранку і щоп'ятниці ввечері. До того ж, кожного дня черговий інженер зі штабу армії виловлює по телефону чергового інженера і запитує, що зроблено за добу. Ми вирішили тягнути час якнайдовше. Але, як? Формуляри! Ця документація на літаки займає дуже багато місця - майже двоповерхові будинки, там по 18 ящиків документації на один літак. Без неї будь-який авіаінженер не має права приймати чи передавати авіатехніку. Але таємні формуляри, де написані тактико-технічні характеристики конкретного літака, плюс таємні паспорти на секретну апаратуру, - невеликі за розміром книжечки і займають мало місця. Отримавши команду, зібрав їх зі всіх літаків і закрив у себе у сейфі.

У середині січня транспортником Ан-12 прибула з Росії група льотчиків (6 екіпажів) і приступила до прийняття літаків. Відкрито ми цим процесам не заважали. Кожного дня від них приходили домене люди за формулярами. Тепер вже не пам'ятаю, що вигадував: казав, що вони то на заводі, то ще десь, що віддам їх в останню чергу. Одне слово, кожен новий день додавав нервової напруги.

Через деякий час прийшла телеграма вже за підписом командувача армії з наказом відправляти літаки в Енгельс.

Зранку наступного дня було призначено виліт в Енгельс перших двох літаків. На п'ятихвилинці запитую в офіцерів, що робитимемо? Всім стало зрозуміло: тільки-но перший літак злетить, інші вже не зупинити, так і переженуть з  України всі до останнього. Хтось запропонував перекрити смугу нашими штатними машинами. Однак цей варіант відкинули одразу, - це відкритий опір. Тоді Михайло Михайлович каже мені: "Так, Потапчук, ви місцевий, а тому їдьте у Білу Церкву до командира мотострілецької дивізії і домовляйтесь, щоб не ми, а вони перекрили БТРами злітну смугу". З Михайлом Гущиним - виконувачем обов'язків начальника штабу сіли в "уазик", приїхали туди. І незабаром на паралельному злітній смузі шосе з'явились БТРи.

А ось як це приблизно виглядало на аеродромі з вікон диспетчерської.

- Годинник показує 10 ранку, - згадує генерал Михайло Башкіров. - Льотчики-перегінники вже в кабінах Іл-78, але вирулювати їм спочатку не дають, йдуть переговори в ефірі, українське керівництво злетіти не дозволяє. Льотчики з Енгельса запускають двигуни двох літаків і починають вирулювати до старту. І тут - БТРи!

Навпростець, без всякої дороги, підім'явши під себе два ряди колючого загородження, на бетонку виїхала пара БТРів. Один зупинився на початку злітної смуги, а другий - наприкінці.

- Льотчики підрулили літаки до виконавчого старту, побачили, що БТРи на смузі, і зупинилися, - розповідає далі Григорій Васильович. - Стояли-стояли, через деякий час вимкнули двигуни, вийшли з ІЛ-78, зайшли на стоянку, сіли в свій Ан-12, вирулили вже на ньому на смугу через третю перемичку і полетіли в Росію разом зі всією групою приймання з Енгельсу. Тут їм вже ніхто не заважав. На цьому закінчилася ця "епопея". А ось коли ми всі 13 лютого склали присягу на вірність Україні, то наступного дня мене та інших заступників командира дивізії до льотного табору не пустили. Зустрів взвод автоматників. Запитують про якісь нові перепустки, а 4 капітани з військової прокуратури ведуть у кабінет. Ну, Михайло Михайлович каже мені, що вони зі Смоленська вночі на "пазику" приїхали "по наші душі", і ось-ось за наказом Шапошнікова сяде літак з Москви, який по дорозі забере ще й наших "смоленських" начальників. Ми тоді ще підпорядковувались Смоленську, де стояв штаб 36-ї повітряної армії. Кожен заступник буде зустрічати свого безпосереднього начальника зі штабу армії та  відповідати перед ним за зроблене... Так у мене з'явився ось цей подарунок, - і Григорій Васильович зняв з руки годинник та показав на ньому напис "Подполковнику Потапчуку Григорию Васильевичу за успехи в боевой и политической подготовке от министра обороны СССР маршала авиации Шапошникова Е. И."...

...За півтора місяця до цих подій, у листопаді 1991-го, закінчилися великі, із залученням підводного флоту і майже всіх родів військ, військові навчання. 106-а дивізія на весь Радянський Союз показала себе найкращим повітряним з'єднанням. Під час цих навчань вперше у світі на оперативному аеродромі під Ніжином у стратегічні бомбардувальники завантажували "другий боєкомплект". Тобто на малопідготовлений для цього аеродром сіла група літаків, туди ж перебазували всю необхідну "наземку" (включно з ракетами Х-55), і там заправили та завантажили "борти". Пілоти-стратеги за тисячі кілометрів від Ніжина виконали поставлені завдання вчасно і на відмінно. За це маршал авіації Шапошніков нагородив цінними подарунками майже все керівництво 106-ї. Але всі нагороди з підписами та гравіруванням так і залишилися в сейфах у Смоленську і доля їх наразі невідома. Всі, окрім однієї.

- З групою офіцерів прилітає полковник Фурса Віталій Прокопович, головний інженер 36-ї повітряної армії, - продовжує розповідати про цей випадок полковник запасу Потапчук. - Зустрічаю його на аеродромі. Він сідає позаду в УАЗ і відразу запитує: "Ну что ты, хохол, наделал тут? С каким своим народом?" Але через хвилину-другу заспокоюється і каже, що з начштабу армії у добрих стосунках: "Він мені обмовився, що у нього в сейфі нагороди ваші за навчання залишились, так я твій годинник у нього і виманив". І дає мені коробочку з годинником. З цим подарунком і приїхав я в штаб. А там вже у кожного в кабінеті сидить по капітану. Спокійні такі, акуратненько розпитують, що і як. Я їм документи на літаки показую: ось на списання, ось акти щодо "бортів", ось здано на базу обладнання. Капітани насміхалися з нас. Ввечері доповіли "нагору", що на папері "де юре" виходить - все за законом, придертись нема до чого.

Генерал Михайло Башкіров та підполковник Григорій Потапчук разом з іншими офіцерами штабу 106-ї дивізії, які прийняли присягу на вірність Україні, того ж вечора дізналися, що їх відповідно до наказу Головнокомандувача Об'єднаних Збройних Сил СНД маршала авіації Шапошнікова звільнено з посад та позбавлено погонів за дискредитацію військового звання. Однак вже ввечері наступного дня вийшов Указ Президента України Леоніда Кравчука поновити всіх у військовому званні. Генерал Михайло Башкіров побував у Києві й привіз разом з Указом Президента України і наказ першого Міністра оборони України з новим штатом Управління дальньої та військово-транспортної авіації. Всіх було призначено на нові посади.

Працівниками  Центру молоді "Зоря" було організовано вручення подарунків до Дня Святого Миколая дітям-інвалідам міста Узин. Для креативності заходу подарунки дітям вручав "Святий Миколай".

До вашої уваги  в рубриці «Є така професія» представляємо методиста-координатора учнівського самоврядування  Білоцерківського районного будинку дитячої та юнацької творчості  -  Наталію Володимирівну Бородіну.  Наталія присвятила себе роботі з дітьми і віддано працює вже 7 років. Творча, талановита, креативна особистість, немалий вклад здійснює для розвитку дитячих талантів. Схвальні відгуки прозвучали від керівництва закладу про Наталію. Багато часу проводить з вихованцями будинку творчості, за що діти відповідають їй щирою прихильністю. На роботі Наталія комунікабельна, відверта та чуйна, за що заслужила повагу колег. Заохотити дітей до творчості на сьогоднішній день дуже не просто, але Наталії це вдається, що ще раз свідчить про її майстерність та професіоналізм. Бажаємо Наталії наснаги в її клопіткій справі!     

     

За сприяння міського голови Олександра Охріменка у День Святого Миколая в зону АТО був відправлений черговий гуманітарний вантаж для бійців 72 окремої механізованої бригади. Вантаж був сформований за рахунок активної участі громадян та організацій міста Узин. Теплі речі, взуття, продукти харчування,предмети особистої гігієни, ліки - це неповний перелік того, що було відправлено нашим захисникам. Щиро вдячні працівникам ВУ ЖКГ-1, комунальної аптеки, міської ради, будинку дитячої та юнацької творчості місто Узин, громадській організації "Діти Білоцерківщини", дитячим навчальним закладам міста, учням шкіл, педагогічним колективам, всім нашим громадянам за їхній вклад в підтримку  воїнів. Дуже зворушливими виявилися для бійців обереги, виготовлені дитячими руками, листи-привітання до свят. У Волновасі відбулася зустріч з нашим знайомим земляком Іваном Євграфовим - бійцем ЗС України.

За телефонним повідомленням представників, що супроводжували вантаж,  сьгодні, 20.12.2014 року, о 13.30 автомобіль було розвантажено на блокпосту біля села Гранітного. Воїни, що знаходяться на передовому рубежі оборони України, щиро подякували узинчанам за допомогу. Зігріті нашою увагою, обіцяли гідно нести звання захисника Української держави.

19 грудня 2014 року  відбулося свято відкриття новорічної ялинки в нашому місті на площі Героїв Космосу. Свято було організовано Узинською міською радою та проведено працівниками ЦМ "Зоря". Активну участь в його проведенні прийняли вихованці дитячих навчальних закладів міста та школярі. Не зважаючи на дощову погоду, присутнім дуже сподобався театралізований захід. Під аккомпонемент веселих пісень та танців пройшло свято.

Фоторепортажі


Art-Neonov