Офіційний сайт Узинської міської ради та її виконавчих органів

Офіційний сайт Узинської міської ради та її виконавчих органів

В рамках заходів до Дня Соборності та Свободи України учні шкіл міста Узин на площі Героїв Космосу з сотні запалених лампадок виклали герб України. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам"ять героїв Небесної сотні та героїв, що загинули в зоні АТО. Українські патріотичні пісні прозвучали на центральній площі міста Узин.

Щиро вдячні за організацію заходу працівникам центру молоді "Зоря" ( Керівник Н. Хіль), колективам шкіл міста, працівникам ВУ ЖКГ-1.  Слава Україні.

22 січня 2015 року з нагоди відзначення Дня Соборності України було покладено квіти від Узинської міської ради до підніжжя пам"ятника Т.Г.Шевченко.

О 18 годині 22 січня 2015 року на площі Героїв Космосу міста Узин продовження заходів до Дня Соборності та Свободи України 

Запрошуємо всіх мешканців та гостей міста прийняти участь в цьому патріотичному заході !

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.

Відновлення української держави – «української Речі Посполитої» – в сонмі слов'янських народів стало політичним кредо кирило-методіївських братчиків. У маніфесті від 10 травня 1848 р. Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, заявила про єдність 15-мільйонного українського народу та його земель, примусово поділених між Російською та Австрійською імперіями і підтримала національні права інших поневолених народів.

У другій половині ХІХ ст. українська інтелектуальна еліта, добре розуміючи всю небезпеку бездержавного існування народу та поділу його території між іншими державами, докладала величезних зусиль для взаєможивлення культур наддніпрянських та галицьких українців. З ініціативи українців-наддніпрянців О. Кониського, Д. Пильчикова та фінансової підтримки Є. Милорадович (Скоропадської) 1873 р. у Львові було створено Літературне товариство ім. Тараса Шевченка. Згодом реорганізоване в Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, воно протягом кількох десятиліть виконувало роль національної академії наук, займалося підготовкою української наукової еліти, поширювало гуманітарні знання по обох берегах Збруча.

З кінця ХІХ ст. соборність стає одним з наріжних каменів ідеологічних декларацій, програм та маніфестів новостворених українських політичних партій. 1891 р. молоді українські радикали у Відні, ревізуючи програму Української радикальної партії, писали, що політичні потреби «вимагають, щоби кожна народність, під загрозою загибелі, була зорганізована в самостійний політичний організм: новожитну централістичну державу». Народна Рада, що утворилася у Львові 1885 р., у своїй новій програмі 1892 р. записала: «Ми, русини галицькі, часть народу русько-українського висше 20-ти мільйонового, маючи за собою тисячолітню минувшість історичну, народу, що утративши самодіяльність державну боровся віками за свої права державно-політичні, а ніколи не зрікався і не зрікається прав самостійного народу...». Програма Народної Ради може розглядатись як перша поширена політична програма національних дій. У ній ішлося про необхідність вільного розвитку українців як самостійної слов'янської народності, конституційної оборони її прав і інтересів підйому з економічного упадку, належних умов для греко-католицької церкви, розвитку народної освіти. Практично в той же самий час в Каневі, біля могили Т. Шевченка, члени новозаснованого таємного Братства Тарасівців в своєму політичному маніфесті оголосили, «що Україна була, єсть і буде завсіди окремою нацією, і як кожна нація, так і вона потребує національної волі для своєї праці й поступу». І далі: «Для нас свідомих українців єсть один український народ. Україна австрійська і Україна російська однак нам рідні, і жодні географічні межі не можуть роз'єднати одного народу, і аби була у нас моральна міць, то ні нас не зможкть відірвати від Галичини, ні Галичини від нас, бо ідеї, духху розірвати на два шматки не можна, як нічим не можна спинити Дніпрової течії: вона завжди опиниться у морі, які б перепони не були».

Образ одної, єдиної нероздільної вільної самостійної України «від гір карпатських аж по кавказькі», сформований М. Міхновським 1900 р., став загальновизнаним національним ідеалом, на якому зійшлися політичні сили України початку ХХ ст., в наступні десятиліття ідея соборності залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним недискусійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху.

Перша світова війна створила небезпечний прецедент, поставивши великі маси українців в лави воюючих одна з одною ворожих армій. Одночасно війна, яка обернулася шерегом революцій, створила якісно нові можливості для відновлення української державності та реалізації соборницьких прагнень. Проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки стало центральною подією Української революції 1917 – 1921 рр., логічним завершенням довготривалого національно-визвольного руху. IV Універсалом Центральної Ради і на мирових переговорах в Бересті з країнами Четверного блоку УНР твердо заявила про соборницьку перспективу своєї державної політики. Революція 1918 р. в Австро-Угорщині посилила надії українців Наддністров’я на здобуття права власного самовизначення, а факт існування державності на Великій Україні надавав їм упевненості в неминучості об’єднання нації в єдиній Українській Соборній Самостійній Державі.

6 жовтня 1918 р. на урочистому відкритті Державного Українського університету в Києві велике враження на присутніх справив виступ депутата австрійського парламенту д-ра Л. Цегельського, який зокрема виголосив: «Переповнене моє серце почуттям радости і тріумфу! Сьогодні положено найкращий камінець під будучину українського народу. Українська нація прилучилася до європейської культури, і це прилучення є найкращою запорукою, що Україна не загине. Я вірю, я певен в тому, що ви, браття, пригорнете й нас, галичан, до себе...». Злука двох частин одного народу закономірно мусила настати, її передчуття вже оволоділо умонастроями українців.

18 жовтня 1918 р. у Львові сформувалася Українська Національна Рада (УНРада) на чолі з Євгеном Петрушевичем, яка взяла у свої руки владу в західно-українських землях, проголосила, що Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття, які «творять цілісну українську територію, уконституйовуються... як Українська держава». Відповідальність боротьби за державність згуртовувала галицьких українців, змушувала шукати ефективні політичні рішення. УНРада заявили про намір творити національну державність і інкорпоруватися у єдину соборну державу, яка вже існувала на Великій Україні. Ідея соборності українських земель набула державного статусу. Важливим є й факт легітимності завершальної стадії соборницького процесу, який передував Акту Злуки. Ініціатори об'єднавчого руху – Українська Національна Рада та Директорія УНР – ще 1 грудня 1918 року в Фастові уклали Предвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі: «Правительства обох Республік... уважають себе посполу зобов’язаними цю державну злуку можливо в найкоротшім часі перевести в діло так, щоби в можливо найкоротшім часі обі держави утворили справді одну неподільну державну одиницю».

3 січня 1919 року у Станіславі було ухвалено рішення про злуку, в якому зазначилося: «Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення Українського Народу, проголошує торжественно з’єднання з нинішним днєм Західно-Української Народньої Республіки з Українською Народньою Республікою в одну одноцільну, суверенну Народню Республіку».

УНРада сформувала повноважну делегацію до Києва, яка отримала завдання завершити оформлення об'єднання двох держав. Президент Ради Євген Петрушевич наголошував: «По лінії з'єдинення не було між нами двох думок».

Остаточна процедура оформлення соборності відбулася в Києві 22 січня, в першу річницю проголошення ІУ Універсалу Центральної Ради. В цей день був підписаний і оприлюднений спеціальний Універсал Директорії УНР, який дістав також назву Акту Злуки. Вітаючи січневе рішення УНРади, Директорія урочисто оголосила про те, що:

«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.

Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.

Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду».

Про перебіг тих подій у Києві залишили свої свідчення очевидці, на яких посилається у своїй книзі «На схилку віку» Левко Лукасевич. Стоїть морозний день, дерева вкриті інеєм. З самого ранку місто має святковий вигляд. Скрізь національні прапори і транспаранти. На балконах будинків розвішано килими й полотна з яскравими українськими малюнками. Особливо гарно удекоровано Софійську площу та сусідні вулиці. З-поміж них вирізняються будинок, де міститься центральна контора телеграфу, та дім Київського губернського земства. Тут на балконах портрети і погруддя Тараса Шевченка, прибрані національними стрічками, і також прапори. На Тріумфальній арці при вході з Володимирської вулиці до Софійської площі старовинні герби Східної України і Галичини. По всьому майдані на стовпах герби чи не всіх українських губерній і плакати. Об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали шпалерами з усіх чотирьох боків площі. За військом рушили люди, зібралася велика кількість народу, заповнила всю площу й сусідні вулиці. Чимало з присутніх забралися на дерева, щоб звідти краще побачити дійство. Розміщенням делегацій по місцях та всім церемоніалом свята завідував артист Микола Садовський. Незабаром поперед війська стали нові шереги з учнів, котрі в супроводі вчителів прийшли з національними прапорами і плакатами. З численних делегацій, що прибули на урочистості, першими з явилися службовці залізниць з великим транспарантом, на якому було написано: Слава українським Героям! Опісля надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков.

Духовенство зібралося у Софійському соборі на Службу Божу. Її правив єпископ черкаський Назарій. На майдані стає дедалі тісніше. Займають свої місця члени Галицької делегації, урядовці з головою Ради Міністрів Володимиром Чехівським, делегати Трудового Конгресу, представники Національного Союзу, найвищі цивільні та військові достойники, закордонні дипломати.

О дванадцятій під урочисті звуки дзвонів з Мазепинської дзвіниці й інших церков та гук гармат з Печерська із Софійського собору виходить на площу і стає навколо збудованого там аналою духовенство з хоругвами. У церковній процесії архієпископ катеринославський Агапіт і єпископи: мінський Георгій, вінницький Амвросій, черкаський Назарій, канівський Василь, уманський Дмитрій.

У тиші, що запала на якусь хвилину, здалеку почулися поклики «Слава!» на честь членів Директорії, котрі під'їжджали на автомобілях. Військовий оркестр грає Національний Гімн. Настає найурочистіший момент свята. Акт Соборності розпочав своїм привітанням представник Української Національної Ради, голова Галицької делегації Лев Бачинський, а Лонгин Цегельский зачитав заяву Президії Української Національної Ради і Державного Секретаріату про волю ЗУНР об'єднатися в одну Українську соборну державу. Цю заяву всі учасники сприйняли довготривалими оплесками.

Промовляв голова Директорії Володимир Винниченко, а професор Федір Швець виголосив текст Універсалу Соборності. Після цього архієпископ Агапіт відслужив з духовенством молебень у намірах українського народу й Української держави. Відбувся військовий парад галицького легіону Січових Стрільців, якими командував полковник Євген Коновалець.

Наступного дня Акт злуки був схвалений Конгресом Трудового народу України. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі. Він став яскравим фіналом складного і тривалого шляху українців до консолідації етносу, перетворення його в єдину політичну націю, а також об'єднання території його споконвічного проживання в межах єдиної української держави.

У реальних обставинах 1919 р., коли Україна опинилась оточеною колом фронтів, УНР не вдалося відстояти. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українського народу. В українській суспільно-політичній думці ХХ ст. Україна інтерпретувалася лише як соборна держава. Етнонаціональна консолідація спиралася на такі засадничі підвалини, як спільне історичне минуле, спорідненість етнокультурних процесів, єдиний національно-визвольний рух ідеали свободи і незалежності. Іншими словами соборництво відіграло і відіграє роль наріжного каменя сучасної української національної ідеї, важливої складової становлення української політичної нації. Не випадково в роки радянської влади про подію 22 січня 1919 р. публічно не згадувалося, вона була табуїзована. Проте в пам'яті народу залишалася живою, 1990 року на її честь Народний рух України організував живий ланцюг від Львова до Києва, який окрилив і надихнув Україну, змусив повірити у власні сили і перестати боятись режиму.

Прикметно, що день Соборності припадає на період великої радості від Різдва Христового, радості людини , що благоговіє перед таїною Спасіння, переживає чудо великого оновлення. Утвердження єдності народу у соборній державі, чуття великої родини як у далекому 1919, так і сьогодні завжди було і є чудом оновлення.

20 січня 2015 року до міської ради завітав учасник АТО - боєць 72 ОМБр, наш земляк  Євграфов Іван.  Вже майже рік він захищає  незалежність України на передових рубежах зони АТО. Блокпост, на якому несе службу Ваня, знаходиться біля селища Гранітного Тельманівського району ( місто Волноваха ). Стратегічний напрямок  до міста Маріуполь перекривають наші бійці від проникнення  бандформувань, перешкоджають утворенню Маріупольського котла. Скромний, навіть дещо сором"язливий молодий чоловік стисло відповів на запитання присутніх, щиро подякував усім узинчанам за надану допомогу, яку було доставлено на передову за сприяння міського голови Олександра Охріменка до Дня збройних сил України та Нового року.

Ми щиро пишаємося нашим земляком та його товаришами по службі!

З’явився оригінальний сайт для вивчення української мови

В мережі з’явився оригінальний сайт, на якому самі ж українці зможуть покращувати своє знання української. Йдеться про ресурс, який запустив волонтерський проект «Мова ДНК нації».

Творці проекту Наталя Клименко та Павло Мельник-Крисаченко розказали, що основною метою сайту є розвивати “правильну” українську мову, викорінювати русизми, помилки та кальки. А для того, щоб це було цікаво – Павло малює малюнки до всіх правил, які вишукує і пише Наталя.

Головний герой їхнього проекту – Лепетун. Це він розказує, що і як правильно українською, а що – калька, русизм і т. д. Зазначимо, що на сайт розробники наважилися лише після п’яти місяців існування проекту у соцмережі. За цей час він там набрав майже 20 тисяч послідовників. Адреса сайта http://ukr-mova.in.ua/

19 січня щорічно відзначається велике свято - Хрещення Господнє. Дізнайся, які існують традиції і коли купатися на Водохреща.

Хрещення Господнє - третє і найбільше свято різдвяно-новорічного циклу. У народі це свято ще називають Йордана, оскільки з ним пов'язують хрещення Христа на ріці Йордан. 
Згідно давньої традиції 19 січня в усіх селах, де були церкви, святили воду. Вранці на Водохреща чоловіки вирушали до водойми і робили ополонку у формі хреста. Хрест з льоду ставили поруч з ополонкою та обливали червоним буряковим квасом. 
Ближче до обіду священик читав молитви, а потім освячував воду, опускаючи в неї срібний хрест. Після цього в повітря випускали кілька пар голубів і влаштовували гучну стрілянину холостими патронами. 
потім здійснювали купання на Водохреща, набирали і пили святу воду, також святили будинок та худобу. А дівчата, щоб бути красивими і здоровими, опускали у святу воду калину і вмивалися. 
Купання в ополонці на Водохреща 2015 найпідготовленіші здійснять в ніч з 18 на 19 січня, проте зануритися в крижану воду можна буде і вдень у неділю, 19 січня. 
Потрібно відзначити, що вода, яка набирається на Водохреща, може зберігатися протягом року і довше. Ця вода вважається панацеєю від різних недуг. 
Зауважимо, Купання в ополонці на Водохреща не слід здійснювати людям з хронічними захворюваннями, хворобами серця, нирок, щитовидки, хворим на цукровий діабет, а також літнім людям і вагітним жінкам. 
Бажаємо Вам міцного здоров'я і бадьорого духу!

Кожного року на Різдвяні свята колектив Узинської ЗОШ №2 радує жителів міста своїми щедрівками та колядками. Цей рік не є виключенням. Щиро вдячнні вам за вагомий вклад у відновлення українських звичаїв та традицій!!!

10 січня у місті Біла Церква пройшов чемпіонат Київської області з пауерліфтингу,де наші узинчани-Шитий Артем і Литовченко Оксана зайняли перші місця у відповідних категоріях. Щиро вітаємо наших земляків з перемогою ! Пишаємося ними ! 

На початку 2015 року ПАТ «Київоблгаз» проведе перерахунок вартості спожитого у 2014 році природного газу побутовим споживачам Київської області. Залежно від обсягу газу, використаного впродовж 2014 року, визначиться ціна кубометра на наступний рік. Це дозволить сім`ям, які економніше користувалися газом, сплачувати менше.

У випадку, якщо за результатами перерахунку об’єм використаного газу в 2014 році перевищив межі встановленої цінової категорії, то споживач зобов’язаний впродовж трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості. Відповідно у наступному році ціна природного газу для розрахунку буде вищою. Натомість, якщо після перерахунку зафіксовано зменшення споживання газу впродовж 2014 року, то в таких споживачів різниця у вартості газу залишиться на особовому рахунку і буде зараховуватися у наступних платежах.

НА ТЕРИТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТРИВАЄ КОМПЛЕКС ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ «УВАГА! НА ДОРОЗІ ПІШОХОДИ»

З метою посилення контролю за забезпеченням безпеки дорожнього руху на вулично-дорожній мережі, зниження рівня аварійності та недопущення загибелі і травмування учасників дорожнього руху з 25 грудня 2014 року по 31 січня 2015 року на території Київської області проводиться комплекс профілактичних заходів «Увага! На дорозі пішоходи».

Основною метою даних заходів є профілактична робота з такою категорією учасників дорожнього руху, як пішоходи. Під час проведення даного заходу збільшено кількість нарядів ДПС ДАІ на аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг на підставі аналізу аварійності та з урахуванням місць концентрації дорожньо-транспортних пригод за участю пішоходів.

Лише з початку проведення даної операції працівниками Державтоінспекції Київщини задокументовано 332 порушення Правил дорожнього руху пішоходами. Однак, безпеку на дорогах одними каральними заходами, як усі ми розуміємо, досягти неможливо. Будь-який правопорядок в Державі залежить від рівня свідомості громадян. 

Державтоінспекція звертається до всіх мешканців Київської області. Всі ми в тій чи іншій мірі є учасниками дорожнього руху. Не будьте байдужими до тих випадків, коли бачите намір людини перейти проїжджу частину не в установленому для цього місці, роз’яснюйте про необхідність користування надземними та підземними переходами. Проводьте роз’яснювальну роботу серед колег, дітей, знайомих. В свою чергу працівники міліції в рамках Закону будуть вживати жорсткі санкції до пішоходів, які ігнорують Правила дорожнього руху.

На останок Державтоінспекція закликає всіх учасників дорожнього руху неухильно дотримуватись Правил дорожнього руху, толерантності, ввічливості та поваги один до одного. Взаєморозуміння і культура поведінки на дорогах є запорукою і гарантією безпеки руху.

Управління ДАІ ГУМВС України в Київській області

Фоторепортажі


Art-Neonov